Лялька МАСЛЯНА

 Складно переоцінити значення самого свята Масляної: саме в цей день відбуваються проводи суворої зими, на зміни якої приходить весна. Зими для наших предків означали завжди випробування і складності, тому закінчення холодів це завжди важлива подія в житті будь-якої людини.

З давніх-давен повелося на це свято символічно спалювати символ зими, який традиційно виконується у вигляді ляльки. Однак це не єдина річ, яка виконується у вигляді ляльки для свята весни.

Існує ще й традиція, від масниці до масниці, зберігати в сім’ї домашню ляльку-мотанку, яку називають масниця. Вона символізує собою всі блага приходить весни і тепла: достаток, родючість, здоров’я і, одночасно, захист для житла і людей.

Таку ляльку виготовляли на саме свято і дбайливо зберігали в будинку протягом усього року, щоб потім, напередодні масниці, спалити або сплавити по річці подібну мотанку і створити нову.

Для такого оберега завжди відводилося найкраще місце в будинку: перед вхідними дверима або на покуті хати, щоб лялька-масниця могла ефективно виконувати свої функції.

Джерело

БІЛЬШЕ ФОТО ТУТ

Масляна: свято українців

Походження Масниці

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Коли святкують Масляну?

В наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2022 році масничний тиждень розпочнеться 28 лютого і триватиме до 6 березня. Сім днів поспіль дозволено вкушати масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

5, 6 та 7 березня й проходитиме одне з найбільших святкувань в Україні Масляної - у Древньому Києві "Парку Київська Русь".

Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

Останнє свято різдвяного циклу - Водохреща

 

Християни східного обряду 19 січня святкують Хрещення Господнє або Богоявлення.

Це третє, найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У народі воно має кілька назв: Водохреще, Водохреща, Водохрестя, Водощі, Йордан, Ордань.

Богоявлення - це тридення. Його, як і на Різдво, розпочинає пісна кутя на Святвечір; далі - день самого Водохреща, або Йордан, і наступний день - Іоанна Хрестителя. На це свято згадується і прославляється Євангельська подія - хрещення Ісуса Христа у річці Йордан святим Іоанном Хрестителем.

Це третє, найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У народі воно має кілька назв: Водохреще, Водохреща, Водохрестя, Водощі, Йордан, Ордань.

 

Богоявлення - це тридення. Його, як і на Різдво, розпочинає пісна кутя на Святвечір; далі - день самого Водохреща, або Йордан, і наступний день - Іоанна Хрестителя. На це свято згадується і прославляється Євангельська подія - хрещення Ісуса Христа у річці Йордан святим Іоанном Хрестителе

У Святому Письмі сказано, що під час хрещення на Ісуса із неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух, і пролунав голос Божий, тому свято і називається Богоявленням. У всіх храмах на Хрещення служиться Святкова Літургія, яка завершується великим освяченням води. Обряд освячення води виник ще з перших часів християнства за прикладом Ісуса Христа, який освятив води Йордана.

 

Вважається, що вода, освячена 18 і 19 січня, називається Богоявленською або Йорданською і має однакову силу і застосування: нею освячують храми та домівки, дають пити тяжкохворим, зберігають вдома протягом року до наступного Водохреща.

Джерело

 

Що не можна робити на Різдво Христове: які існують прикмети та заборони

7 січня віруючі збираються у храмах, де проводять святкові богослужіння на честь великого чуда народження Ісуса Христа. У цей день прийнято ходити в гості. Люди вірили, що якщо першими в цей день в будинок зайдуть двоє чоловіків – це хороша прикмета і тоді протягом року в житлі не буде сварок і чвар. Готуватили до святкування заздалегідь. Існує давня прикмета — якщо дівчина не встигла вбратися до настання Різдва, то вона або вийде заміж за бідняка, або взагалі буде нелюба у шлюбі. Також, на Різдво існує традиція — співати різдвяні колядки.

Різдво Христове: що не можна робити

• Гадання на Різдво молодим дівчатам краще не влаштовувати, інакше долю свою прогадають. В цей день можна загадати найзаповітніше бажання. Згідно з повір’ям, воно обов’язково збудеться.
• Купатися. Приймати водні процедури потрібно заздалегідь. Зустрічати Різдво необхідно чистими душею і тілом.
• Займатися справами по господарству. Бажано всі домашні справи зробити ще 5 січня.
• Жінкам фарбувати і стригти волосся.
• Зачинати дітей. Вважається, що в іншому випадку шлюб розпадеться.
• Господарям залишати стіл раніше гостей. Існує думка, що якщо господар раніше гостей покине стіл, то бути йому весь рік неприкаяному.
• Пити алкогольні напої і воду. У цей день можна пити чай, каву, компот.
• Ставить на стіл порожні тарілки. Обов’язково хоч щось, але має на них лежати.
• Ходити на полювання і вбивати звірів.
• Варити або пити кисіль – до небіжчика.
• Виносити сміття.
• Ходити в ліс і на риболовлю. Інакше можна потривожити русалок і лісовика.
• Лаятися.
• Переїжджати на інше місце. 

Відчиняйте двері ясенові,

бо Різдво ступає на поріг

знак добра, господньої любові

у світлі Вифлеємської зорі!

Хай це свято лине в кожну хату,

в кожнім серці свій залишить слід

будьте дужі, щирі й багаті

щастя вам і довгих многих літ!

Джерело

 

Лялька-мотанка Коляда

Лялька-мотанка Коляда - традиційний слов'янський оберіг, що виготовляється під час зимових свят.

Відрізнити його від інших досить легко - на поясі у цієї лялечки віник і мішечки з їжею. Віником вона вимітала з дому все погане, а вмістом мішечків манила достаток. У будинку, де був такий амулет, мешканці завжди ладнали, були ситими і не хворіли.

Обрядова лялька Коза

 

Обрядова лялька Коза - символ життєвої сили. Вселяє бадьорість духу і радість. Традиційно символізує достаток, багатство, здоров'я, життєву енергію. Допомагає закласти способи нового життя, в якому збуваються наші бажання. Також це прекрасний образ новорічного свята і веселощів.

Лялька-мотанка ДЕСЯТИРУЧКА

Лялька-мотанка ДЕСЯТИРУЧКА. Це лялечка-помічниця з 10 ручками (погодьтесь, двох рук не завжди вистачає для впорядкування всіх справ). За легендою, богиня Мокоша подарувала таку помічницю молодій працьовитій жіночці, яка щойно вийшла заміж та дуже хотіла догодити своєю роботою в новій родині. І з такою допомогою все пішло на лад. Ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу. А лялька допомагала їй у цій справі.