В якості повсякденного одягу використовувалася запаска. Її рідко прикрашали вишивкою або якимось іншим декором. Запаску шили з недорогої вовняної тканини різних відтінків синього, червоного, зеленого кольорів. Запаска являла собою шматок тканини, до верхніх кутів якого пришивали тасьми або тонкі пояски, щоб закріплювати запаску на талії. Одночасно надягали дві запаски різного кольору: одна ззаду, інша спереду. У такій спідниці було зручно рухатися і управлятися по господарству.
Для повсякденного носіння використовувалася і дерга. Складалася дерга з трьох шматків чорної щільної тканини. Довжина спідниці-дерги 60 - 70 сантиметрів, а ширина до трьох метрів. Три шматка тканини щільно облягали фігуру жінки, а зверху, на талії, зв'язувалися широким м'яким поясом.
У святкові дні українки надягали плахту, як частина ошатного костюма. Для плахти використовували вовняну картату тканину довжиною до чотирьох метрів. Жінки з найзаможніших родин могли дозволити собі купити для плахти клац або навіть парчу.
Прикрашали такі святкові спідниці вишивкою і тасьмою з вовняних і шовкових ниток. Весь одяг українок шився й оздоблювався вручну. За красою одягу можна було судити не тільки про багатство родини, але й про майстерність і працьовитість господині чи молодої дівчини - майбутньої нареченої. Тому над своїм одягом і одягом своєї сім'ї жінки працювали майже весь час, вільний від господарських турбот.
