Вхід Господній в Єрусалим святкують в останню неділю перед Великоднем. За євангельською оповіддю, коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в’їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також пальмовим гіллям. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким деревом стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям, тому в народі свято називають Вербною неділею. Святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним
Чудодійні
властивості верби:
1.
Вербою б’ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре
росли та сприйняли життєву силу весни;
2. Вербу
кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
3. Вербу
садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба
прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться і будуть здорові;
4.
Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись
нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;
5.
Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і
відводили громи та град;
6. Вербу
кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу
вогню;
7.
Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті
котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
8. З
освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб
бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова,
плідна, щоб корови давали багато молока;
9.
Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не
боліло;
10.
Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була
„пригожа та здорова”;
11.
Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися
від хвороб, щоб вода очищалася;
12.
Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;
13. У
багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби;
14. У
Лятичівському повіті, коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3
котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав.
Немає коментарів:
Дописати коментар