Обливаний понеділок

Поливаний, Обливаний, Волочильний – такі назви має другий день Великодніх свят, понеділок після Великодня. Понеділкові обряди розподіляються на два окремих дійства: відвідування знайомих («нести калача»), що й дало назву «Волочильного понеділка» та обливання водою – «Поливальний (обливальний) понеділок».

Светлана Назаренко's Slidely Gallery by Slidely Photo Gallery

У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного.

У Великодній понеділок люди ходили один до одного у гості - своєрідний ритуальний обхід односельців: христосувалися й обмінювалися писанками. Хрещеники ходили в гості до хресних батьків, а онуки — до бабусь, несучи їм гостинця — пироги та крашанки. Діти - «христосувальники», або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів. Приймаючи «волочене», тобто зав`язані у вузлику калачі та крашанки, хресні батьки та інші родичі дякували та просили передати уклін батькам. При цьому, у свою чергу, клали дітям до вузлика печиво, кільця ковбаски, крашанки та інші освячені напередодні в церкві смаколики.

Традиція обливання водою дало ще одну назву цьому святковому дню - "поливальний (обливаний) понеділок". Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні — це стародавні звичай, що пов'язаний з весняним очищенням водою. Цей звичай існує або донедавна існував і в інших европейських народів. Так, серби у Великодню суботу обливають водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють «нечисту силу». А в першу п'ятницю після Великодніх свят вони обмиваються «омахом» — водою з-під млинового колеса; при цьому вони ще кладуть у воду великоднє яйце і зілля — «милодух» або взагалі квіти. У Боснії в цей день купаються в джерельній воді.

В Україні в понеділок хлопці обливають дівчат водою — «очищаються». Вважалося, коли хлопці хоча б одну дівчину не облили водою, то це для дівчини було б ганьбою. Зазвичай хлопці ходили «ватагами», заходили до хати, де була дівчина й просили батьків, щоб дівчина вийшла на двір. Батьки раділи, що їхню хату не обминають поливальники, адже це означалося, що є надія на весілля. в деяких місцевостях дівчата відкуплялися від хлопців писанками, щоб ті не обливали водою. На Західній Україні звичай обливати дівчат водою (або парфумами) у Великодній понеділок зберігся й досі, хоча інколи людьми, необізнаними з давніми українськими традиціями, він сприймається як "хуліганство".

 Джерело