Люблю своє село... Особливо восени. Коли природа величава і спокійна у своїй жовтневій тиші... Бабине літо... Цього року воно прийшло вже після перших холодів і окутало приємним павутинним теплом сільські оселі. Не забуло посидіти на одинокому човнику, побавилося з дітлахами, торкнулося дідуся на осонні... і гайнуло кудись із села. Холодно і самотньо стало без нього...
Листопад хапливо поспішає у село...
Немає коментарів:
Дописати коментар