Де ти ходиш, де бродиш в світах?
Чом так рідко до нас прибуваєш?
Ти — чаклун і добродій у снах.
Миколаю, Святий Миколаю!
Благодійність твоя без кінця.
Ти домівки й спокою не маєш,
Та усмішка не сходить з лиця.
Твоє серце гаряче, невтомне
Стукотить через роки і час
В день святий, у ночі напівсонні,
Враз, як ангел, ти линеш до нас.
Ірина Цельняк
Немає коментарів:
Дописати коментар