Лялька МАСЛЯНА

 Складно переоцінити значення самого свята Масляної: саме в цей день відбуваються проводи суворої зими, на зміни якої приходить весна. Зими для наших предків означали завжди випробування і складності, тому закінчення холодів це завжди важлива подія в житті будь-якої людини.

З давніх-давен повелося на це свято символічно спалювати символ зими, який традиційно виконується у вигляді ляльки. Однак це не єдина річ, яка виконується у вигляді ляльки для свята весни.

Існує ще й традиція, від масниці до масниці, зберігати в сім’ї домашню ляльку-мотанку, яку називають масниця. Вона символізує собою всі блага приходить весни і тепла: достаток, родючість, здоров’я і, одночасно, захист для житла і людей.

Таку ляльку виготовляли на саме свято і дбайливо зберігали в будинку протягом усього року, щоб потім, напередодні масниці, спалити або сплавити по річці подібну мотанку і створити нову.

Для такого оберега завжди відводилося найкраще місце в будинку: перед вхідними дверима або на покуті хати, щоб лялька-масниця могла ефективно виконувати свої функції.

Джерело

БІЛЬШЕ ФОТО ТУТ

Масляна: свято українців

Походження Масниці

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Коли святкують Масляну?

В наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2022 році масничний тиждень розпочнеться 28 лютого і триватиме до 6 березня. Сім днів поспіль дозволено вкушати масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

5, 6 та 7 березня й проходитиме одне з найбільших святкувань в Україні Масляної - у Древньому Києві "Парку Київська Русь".

Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

Останнє свято різдвяного циклу - Водохреща

 

Християни східного обряду 19 січня святкують Хрещення Господнє або Богоявлення.

Це третє, найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У народі воно має кілька назв: Водохреще, Водохреща, Водохрестя, Водощі, Йордан, Ордань.

Богоявлення - це тридення. Його, як і на Різдво, розпочинає пісна кутя на Святвечір; далі - день самого Водохреща, або Йордан, і наступний день - Іоанна Хрестителя. На це свято згадується і прославляється Євангельська подія - хрещення Ісуса Христа у річці Йордан святим Іоанном Хрестителем.

Це третє, найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. У народі воно має кілька назв: Водохреще, Водохреща, Водохрестя, Водощі, Йордан, Ордань.

 

Богоявлення - це тридення. Його, як і на Різдво, розпочинає пісна кутя на Святвечір; далі - день самого Водохреща, або Йордан, і наступний день - Іоанна Хрестителя. На це свято згадується і прославляється Євангельська подія - хрещення Ісуса Христа у річці Йордан святим Іоанном Хрестителе

У Святому Письмі сказано, що під час хрещення на Ісуса із неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух, і пролунав голос Божий, тому свято і називається Богоявленням. У всіх храмах на Хрещення служиться Святкова Літургія, яка завершується великим освяченням води. Обряд освячення води виник ще з перших часів християнства за прикладом Ісуса Христа, який освятив води Йордана.

 

Вважається, що вода, освячена 18 і 19 січня, називається Богоявленською або Йорданською і має однакову силу і застосування: нею освячують храми та домівки, дають пити тяжкохворим, зберігають вдома протягом року до наступного Водохреща.

Джерело

 

Що не можна робити на Різдво Христове: які існують прикмети та заборони

7 січня віруючі збираються у храмах, де проводять святкові богослужіння на честь великого чуда народження Ісуса Христа. У цей день прийнято ходити в гості. Люди вірили, що якщо першими в цей день в будинок зайдуть двоє чоловіків – це хороша прикмета і тоді протягом року в житлі не буде сварок і чвар. Готуватили до святкування заздалегідь. Існує давня прикмета — якщо дівчина не встигла вбратися до настання Різдва, то вона або вийде заміж за бідняка, або взагалі буде нелюба у шлюбі. Також, на Різдво існує традиція — співати різдвяні колядки.

Різдво Христове: що не можна робити

• Гадання на Різдво молодим дівчатам краще не влаштовувати, інакше долю свою прогадають. В цей день можна загадати найзаповітніше бажання. Згідно з повір’ям, воно обов’язково збудеться.
• Купатися. Приймати водні процедури потрібно заздалегідь. Зустрічати Різдво необхідно чистими душею і тілом.
• Займатися справами по господарству. Бажано всі домашні справи зробити ще 5 січня.
• Жінкам фарбувати і стригти волосся.
• Зачинати дітей. Вважається, що в іншому випадку шлюб розпадеться.
• Господарям залишати стіл раніше гостей. Існує думка, що якщо господар раніше гостей покине стіл, то бути йому весь рік неприкаяному.
• Пити алкогольні напої і воду. У цей день можна пити чай, каву, компот.
• Ставить на стіл порожні тарілки. Обов’язково хоч щось, але має на них лежати.
• Ходити на полювання і вбивати звірів.
• Варити або пити кисіль – до небіжчика.
• Виносити сміття.
• Ходити в ліс і на риболовлю. Інакше можна потривожити русалок і лісовика.
• Лаятися.
• Переїжджати на інше місце. 

Відчиняйте двері ясенові,

бо Різдво ступає на поріг

знак добра, господньої любові

у світлі Вифлеємської зорі!

Хай це свято лине в кожну хату,

в кожнім серці свій залишить слід

будьте дужі, щирі й багаті

щастя вам і довгих многих літ!

Джерело

 

Лялька-мотанка Коляда

Лялька-мотанка Коляда - традиційний слов'янський оберіг, що виготовляється під час зимових свят.

Відрізнити його від інших досить легко - на поясі у цієї лялечки віник і мішечки з їжею. Віником вона вимітала з дому все погане, а вмістом мішечків манила достаток. У будинку, де був такий амулет, мешканці завжди ладнали, були ситими і не хворіли.

Обрядова лялька Коза

 

Обрядова лялька Коза - символ життєвої сили. Вселяє бадьорість духу і радість. Традиційно символізує достаток, багатство, здоров'я, життєву енергію. Допомагає закласти способи нового життя, в якому збуваються наші бажання. Також це прекрасний образ новорічного свята і веселощів.

Лялька-мотанка ДЕСЯТИРУЧКА

Лялька-мотанка ДЕСЯТИРУЧКА. Це лялечка-помічниця з 10 ручками (погодьтесь, двох рук не завжди вистачає для впорядкування всіх справ). За легендою, богиня Мокоша подарувала таку помічницю молодій працьовитій жіночці, яка щойно вийшла заміж та дуже хотіла догодити своєю роботою в новій родині. І з такою допомогою все пішло на лад. Ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу. А лялька допомагала їй у цій справі.

Не забуваймо традицій! Пам'ятаймо звичаї свого народу!

7 грудня- День української хустки

4 грудня - Введення у храм Пресвятої Богородиці

Сьогодні, 4 грудня, православна церква відзначає Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Воно належить до числа двонадесятих, тобто є одним із 12-ти найважливіших свят після Великодня.

 

Ведення у храм Пресвятої Богородиці: історія свята

Батьки Пресвятої Діви Марії – Іоаким і Анна – до старості були бездітні, через що були нещасливими й вважали це покаранням. Але подружжя не впадало у відчай. Щодня вони молили Бога про дарування їм потомства, пообіцявши в такому разі віддати бажану дитину на служіння йому. Врешті-решт їхні молитви були почуті.

Коли дівчинці виповнилося три роки, батьки вирішили виконати свою обіцянку. Вони зібрали родичів і знайомих, одягнули Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели її до Єрусалимського храму.

 

Зі святом Маковія, Україно!

 

Зі святом Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці або Маковія!

Це торжество прийшло до нас з Візантії, з Царгорода, де його відзначала приблизно з ІХ ст. Суть його полягає у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили столицею для очищення міста від епідемії. За допомогою хреста освячували і воду, щоб була чистою. У Київській державі встановився звичай влаштовувати хресні ходи до водоймищ, де вода освячувалась, і після цього всі купалися та купали худобу, щоб очиститися від лихої сили й запобігти хворобам.

Під час цього свята на Богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і вшанування його, а після Літургії – водосвяття.

В народі прижилась назва цього дня як свято Маковія, Спас на воді або Перший Медовий Спас.

14 серпня за новим стилем в Україні святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.

На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

Люди також називають цей день святом першого Спаса, медовим Спасом або Спасом на воді, Спасом водяним. Хворі пропасницею купалися в цей день у річці, бо вода на Маковея вважається цілющою. До речі, другий, яблучний Спас, святкують 19 серпня.

Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб. В цей день святили також колодязі та воду в річках. На Київщині цією водою кропили ожереди (копиці сіна), щоб уберегти їх від мишей, кропили бджіл, а також пили цю воду, вмивалися нею з метою очищення від усього лихого.

На Маковія святили також мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Ритуальною їжею в цей день були «шуліки» - печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа досить смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.

А ще у народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.

Від самого ранку сьогодні святково одягнені люди по всій Україні йдуть до церкви, щоб посвятити квіти, мак і воду. Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак за традицією розсівається  по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітають дівчатам у коси.

Зі святом  Вас, дорогі українці! Божого благословення всім нам та мирного неба!

Джерело

День апостолів Петра і Павла

У неділю, 12 липня, відзначається День Петра і Павла — одне з важливих свят у православному календарі. У цей день вшановують пам'ять святих апостолів Петра і Павла. Петро був свідком перших див Ісуса, очевидцем Преображення та хресних страждань Христа, Павло, який був спочатку гонителем християн, зустрівся вже із воскреслим Христом.

Обидва апостоли прийняли мученицьку смерть від рук язичників за поширення християнства. Ця дата - 12 липня (29 червня за старим стилем) - стала днем їхньої пам'яті. День апостолів Петра і Павла завершує собою Петрів піст (саме свято не входить в число днів цього посту).

Петра і Павла: традиції, що можна і не можна робити 

У цей день заведено було влаштовувати «гулянки Петрівки», водити хороводи. Вважається, що до цього дня необхідно навести лад у своєму домі. У день пам'яті апостолів не можна сваритися і лихословити. На свято Петра і Павла варто попросити вибачення і забути всі розбіжності з близькими людьми. День 12 липня потрібно присвятити духовним справам, читанню Біблії. Віряни традиційно йдуть на церковну службу. Під забороною — важка фізична праця. Шити, в'язати, вишивати й займатися рукоділлям у свято Петра і Павла також не можна. На Петра і Павла не укладають шлюби. Будь-яке православне свято не може обійтися без теплих і добрих вітальних слів. 
Джерело

10 цікавих фактів про свято Івана Купала

Івана Купала — традиційне східнослов’янське свято, присвячене літньому сонцестоянню, відзначають 7 липня. Хоч Івана Купала має язичницьке коріння, воно збігається з християнським святом Різдва Івана Предтечі і його сучасна назва походить від церковного імені Івана Хрестителя.

1. Найбільшим скарбом на Івана Купала є цвіт папороті. Той, хто знайде квітку, яка цвіте лиш одну мить, отримає неймовірну силу. Володар заповітної квітки розумітиме мову будь-якого створіння, зможе бачити заховані в землю скарби та матиме чудодійні можливості. Щодо цього висловилися вчені, та зауважили, що повір’я про цвіт папороті могла породити цікава особливість папоротевої рослини «страусове перо звичайне». Спороносні листки цієї папороті виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло, яке, за повір’ям, йде від квітки.

2. Біля купальського вогнища збиралося все село. Також у цю магічну ніч не можна вживати алкогольні напої. Вірять, що на тих, хто перехилить чарку, чекає доля алкоголіка.

3. Традиція стрибати через вогонь виникла неспроста. Такий ритуал — не розвага, а метод очищення та ворожіння. Крізь багаття проганяли худобу, аби вберегти її від мору, а матері спалювали сорочки хворих дітей, щоб ті швидше одужали. Пари, стрибаючи через вогонь, тримаються за руки, якщо руки розірвуться — пара не одружиться, якщо ж навпаки — буде жити разом довго та щасливо.

4. На Івана Купала не можна було спати, оскільки нечисть також не дрімає, а намагається шкодити людям та їхній домашній худобі. Люди всіляко захищалися від нечисті, зокрема розвішували в домівці та біля неї кропиву, любисток, полин, вербу та іншу зелень. Також розвішували дзеркала та навіть… подерті чоловічі штани.

5. Вважалося, що на Івана Купала будь-яка вода володіє цілющими властивостями. А тому, згідно з прикметами, заведено купатися, бо так можна позбутися недуг.

6. На Івана Купала дівчата збирали полин, оскільки вважали, що його бояться відьми та русалки. Полин носили на поясі, вплітали у вінки, встромляли у вікна будинків і воріт, щоб перегородити шлях відьмам.

7. Вважалось, що залишки купальського багаття мали магічну силу і могли покращити врожай та вберегти від злих сил. Вугілля та попіл зі святкового вогнища закопували в полі, а також приносили додому та в печі розводили нове багаття.

8. До купальського багаття були зобов’язані прийти всі жінки, а тих, які цього не робили, могли звинуватити у відьмацтві.

9. Цікавим фактом є також те, що купальське вогнище розпалювали «живим полум’ям», яке добували тертям. Багаття розпалювали після заходу сонця і дивились, щоб воно не згасло до світанку.

10. Хмиз та різноманітний непотріб для купальського вогнища збирали всім селом, а відмова в наданні матеріалів для багаття гостро засуджувалась односельцями та навіть вважалася гріхом.
Джерело

А ви знаєте, що 15 червня...

... починається багатоденний Петрів піст. Це  літній пост, який було встановлено на честь двох найбільш шанованих апостолів – Петра й Павла.У народі його ще називають Апостольським постом. Традиційно він починається через тиждень після Трійці.

А ось кінець цього поста завжди в один і той же день – 11 липня. 12 липня християни відзначають свято апостолів Петра і Павла. Саме ця дата і дала назви Петрову посту. У 2020 році піст триватиме 27 днів.

Заборони на Петрів піст

Цей пост не є дуже строгим, таким як Великий піст. Є пісні дні, в які заборонено вживати м'ясо і м'ясні страви, молоко і молочні продукти, а також яйця. Щосереди й щоп'ятниці не можна їсти рибу, а в інші дні – можна. Від алкоголю також потрібно відмовитися, але церква не забороняє вживання невеликої кількості вина у неділю та у свята. Щопонеділка можна їсти гарячу їжу, але без олії.

Крім обмежень в їжі, є й інші обмеження під час Петрового посту:

·         Відмова від галасливих застіль і відвідування розважальних заходів

·         Відмова від лихослів'я, сварок, конфліктів, заздрості та поганих думок

·         Обмежити перегляд телевізора, відмова від соціальних мереж

·         У Петрів піст не грають весілля

Джерело

21 травня - День вишиванки!

Одягнімо, друже, вишиванки —

Наш чарівний український стрій.

Не для когось, не для забаганки,

А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванки, друже,

Як одвічний предків талісман.

Хай не буде серед нас байдужих

І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі,

В будень, за потреби, одягнім

І відчуєм — вороги безсилі

Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванки, друже,

Хай побачить українців світ —

Молодих, відважних, дужих.

У єднанні на багато літ.

Василь Дерій
Вітаю

Весна красна

З ДНЕМ АНГЕЛА, СВІТЛАНКИ!

Православні 26 лютого відзначають День Преподобної Світлани (Фотини) Палестинської, цей же день вважається Днем ангела Світлани. Говорять, що жінки на ім'я Світлана відрізняються безкорисливістю і добротою, але водночас - рішучістю і міцною волею. Примітно, що імені Світлана немає в православних святцях. День Світлани відзначають у дні вшанування святої Фотини - саме так звучить це ім'я на грецькій мові.

Фотина  жила в V столітті нашої ери. Згідно християнським переказам, вона пережила корабельну аварію в Середземному морі і зуміла вибратися на скелі. Там Фотина зустріла блаженного Мартиніана.

Він розповів дівчині про своє життя - три рази на рік його відвідував корабельник, щоб залишити їжу та воду. Блаженний залишив Фотині свої припаси і наказав чекати корабельника, а сам кинувся в воду. Дельфіни допомогли йому дістатися до берега. Фотина дочекалася корабельника, але не захотіла плисти з ним на сушу. Замість цього вона взяла припаси і залишилася на скелі здійснювати подвиг в ім'я Господа. Щодня Фотина вшановувала молитвами Бога за порятунок свого життя. Вона жила під відкритим небом, а шматок хліба служив їй їжею на дві доби. Через шість років відлюдництва дівчина померла, її знайшов все той же корабельник.Поховали її в Кесарії Палестинській.

До Міжнародного дня рідної мови!

Кілька порад щодо того, як полегшити собі перехід на українську

Чому варто спілкуватися українською мовою?

З ВОДОХРЕСНИМ СВЯТВЕЧОРОМ!

У Надвечір’я Богоявлення – 18 січня, або як його ще називають Водохресний вечір, другий Святий Вечір або "Голодна кутя" – українці, як і на Різдво, коли засяє вечірня зоря, збираються за столом всією родиною. На вечерю подають пісні страви – вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю, узвар У деяких регіонах цього дня господиня або старша дочка бере після вечері в миску кілька ложок борошна і на освяченій воді замішує рідке тісто. Ним малювали хрести на всіх чотирьох стінах будинку, в сінях, коморі, стайні і в інших господарських будівлях – від нечистої сили.
У давнину, за кілька днів до Водохреща, або ж увечері, молодь йшла до водойми – там парубки вирубували з криги хреста "Йордана", виймали його і ставили поруч з ополонкою та обливали червоним буряковим соком і прикрашали ялиновими гілочками.
Традиції та повір'я 
У давнину, за кілька днів до Водохреща, або ж увечері 18 січня, молодь йшла до водойми – там парубки вирубували з криги хреста "Йордана", виймали його і ставили поруч з ополонкою та обливали червоним буряковим соком і прикрашали ялиновими гілочками.
Джерело

Веселого Різдва, друзі!

З давніх часів в Україні словом і ділом люди створювали у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі. В цей день уся родина має бути вдома; не можна сваритися, і краще помиритися з ворогами. Коли сонце починає заходити, вносять у хату сніп жита - "дідух" - і ставлять його на почесному місті. Зараз замість урочисто прикрашеного "дідуха"  люди прибирають ялинки. Найголовніша урочистість цього вечора - свята вечеря. Вона виготовлена на "новому вогні" з різних плодів землі і символізує утворення нового добробуту на наступний рік. Починається свята вечеря з першою зорею, бо саме в цей час народився Ісус Христос.

Чому Святвечір святкувати слід

Почати із вечірньою зорею?
Бо народився наш Ісус на світ —
І та зоря з’явилась над землею.

І це був, звісно, особливий знак,
Що свідчив про пречисте Боже диво…
Тож відзначайте ви Святвечір так,
Як і належить — гідно і красиво.

Дванадцять страв до столу. Страви ці
Пісними бути мають і непишними:
Гречана каша, риба, борщ,, млинці,

Вареники зі сливами чи вишнями…

Якщо ти селянин, хай розцвіте
В тобі велика щедрість до худоби:
Скажи слова їй добрі, дай все те,
Що їй, як знаєш, дуже до вподоби.

Зібратись має повністю сім’я —

 Зібратись має повністю сім’я —

Всі будуть рік весь дружними й багатими.
Кого ж віднесла мандрів течія,
Той поза домом цілий рік блукатиме.

І на покутю ставиться кутя
Найменшеньким синочком у родині, –
Покутя там, де розпочав життя
Ісус – в кубельці, у пахучім сіні.

Він народивсь! Уже він — серед нас,
Ще крихітний, у яслах, у печері…
Ми так це ясно бачимо щораз,
Святої дочекавшися вечері…

Джерело