Миколаєві свята

Цей місяць, що традиційно закінчує календарний рік, наповнений святами. Услід за Катериною, Андрієм і Наумом приходять Варвари, Сави та Миколи. Усі три свята — Варвари, Сави та Миколи — називали Миколаєвими святами.

17 грудня — Варвара — покровителька гірників і жінок

Святу Варвару вважають покровителькою гірників усього світу та жінок. До неї звертаються у молитвах про одужання тяжкохворих. Саме тому в Україні День святої Варвари (17 грудня) святкували лише жінки. На це свято дівчата готували вареники з маком чи сиром. З-поміж них обов'язково мали бути “пірхуни” — вареники, начинені борошном. Звареними варениками частували хлопців, уважно стежачи. кому саме попаде “пірхун”. Невдаху, який витяг такого вареника, довгий час так і дражнили — “пірхун”.

Також у День святої Варвари дівчата ворожили на долю. У цей день вони йшли в сад, ламали

гілку вишні та ставили її у воду. Якщо на Різдво гілочки зацвітали, то це віщувало шлюб цього року. Якщо ж ні — сидіти в дівках.

18 грудня — Сава — батько зимового Миколи

На Сави жінки збиралися в рукодільницькі гурти, бо прийшла пора “і савити, і варварити, і куделю кучматити”. Хто ж не працював, то казали: “Савила та варварила і сорочки собі не справила; Сави і Варвари на мені сорочку обірвали”..

“Бідному Савці нема долі ані на печі, ані на лавці. Сава приїхав на білих санках. Сави дні прибавили. Сава мостить, а Микола гвоздить. Савка бідний, Микола багатий. Сава — батько зимового Миколи. Варвара ночі увірвала, а Сава день доточив…” — такі, зокрема, приказки побутували на свято Сави.

 

19 грудня — Святий Миколай, подарунки діставай

На відміну від весняного (22 травня), зимового Миколая відзначали особливо урочисто. Вважалося, що він захисник усіх бідних і знедолених. Та найбільше його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем. Навіть існує легенда про те, як Миколай рятував дітей серед моря.

Традиційно в Україні, особливо у західних областях, до цього дня готували обрядодійства, пов'язані зі святим Миколаєм. Ввечері хтось найповажніший з родини, переважно дідусь, перевдягався на вулиці в “доброго Миколая”, заходив до оселі з подарунками, які батьки, знаючи про дитячі забаганки, готували заздалегідь.

Вручаючи кожному окремо гостинець, святий Миколай згадував все те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити “діда Миколая, який знає про все”. Це був вельми дієвий виховний момент.

Особливою повагою в народі користувалася ікона Миколи Чудотворця. Вона була майже в кожній оселі, оскільки, як уже мовилося, він захищав усіх бідних і знедолених.

Напередодні випікали особливий вид печива – “миколайчики”. Разом з іншими гостинцями й різочкою як пересторогою від злих вчинків їх клали дітям уночі під подушку. Звичай обдарування на Миколи зберігся і нині.

go.ua/articles/view/2011-12-17/31326.html

Перша Пречиста - "літня Пасха"

Царице неба і землі!

Проси Твого Сина, щоб умилосердився і визволив нас від усякого зла. Захорони й мій дім і всіх людей від усякого нещастя, охорони нашу країну від голоду, повені, вогню, пошесті і всякої братньої незгоди. 

Захороняй нас Своєю могутньою опікою від усякої неприязні. Благослови, Мати, наші ниви, щоб у свій час видавали добрі плоди і так щоб ми безжурно могли Тебе величати й Тобі служити та вихваляти Твоє милосердя.

Змилосердься, Пресвята Діво Мати Божа,

над нами немічними людьми, бо Ти одинока наша надія...

Християни східного обряду святкують Успіння Пресвятої Богородиці, яке в народі називають Першою Пречистою.

Українська "Світлиця"

Кімната-музей "Світлиця"

Дорогі гості!

Ми радо вітаємо вас у нашій світлиці.

Це музей у нашій школі,

Він – щоденник її долі!

Розповість всім вам багато,

Відчинивши всі дверцята.

Ви дізнаєтесь про те,

Як наш дім шкільний росте.

Повернетесь у давнину,

Роздивитесь старовину.

А озирнувшись вмить довкола,

Ви зрозумієте – це школа,

Це дім довіри і повчання,

Дає він розум і знання.

Ви до музею зазирніть

Й належно експонати оцініть...        https://www.smore.com/yhck4

З ВЕРБНОЮ НЕДІЛЕЮ!

Вербну неділю в народні  називають "Шутковою", або ж "Квітневою". Цього дня освячують вербові гілочки у церкві та легенько б'ють ними, примовляючи: "Шутка б'є, не я б'ю. Віднині за тиждень - Великдень".
Вхід Господній в Єрусалим святкують в останню неділю перед Великоднем. За євангельською оповіддю, коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в’їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також пальмовим гіллям. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким деревом стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям, тому в народі свято називають Вербною неділею. Святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним

З Різдвом Христовим!

Знову Різдво. Ах, скільки раз
Воно приходило до нас,
Неначе казка, наче міт
З давно-давно минулих літ
З подвір'я сніп ішов до хати,
Ставав у кут і колосками
Щось шелестів, хотів сказати:
Христос родився поміж нами,
Родилась істина - любов...
Велике свято. Нині знов
Його будемо празнувати,
Знов сіно й сніп будуть у хаті,
Засяє під вікном звізда,
І залунає коляда,
Прийди Різдво...
- - - А де любов?
Де правда й мир?
Богдан Лепкий "З Різдвом і Новим Роком", "Краківські вісті" (Польща), 7 січня 1942 р. http://tsdazu.gov.ua/en/online/47-all/295-2013-01-08-12-08-16.html

                                             Страви на Різдво

Прочитать другие публикации на Calaméo

З ДНЕМ СВ. АНДРІЯ!

...Святого Андрія, це – молоді свято,

Нас завжди збиралося досить багато,

Картоплю варили і тісто місили,

Вареники разом швиденько ліпили…

Вертепи робили, дівчата гадали

І нові колядки частенько складали.

Прийти на вечірку – це кожного мрія

У вечір на свято – Святого Андрія.

Всіх, хто носить ім'я Андрія, вітаю з Днем ангела та бажаю всіх життєвих благ і ласки Божої. Нехай Ваш ангел-охоронець оберігає щодня, а святий, ім'я якого носите, буде взірцем для Вашого земного життя.

Зі святом СПАСА!

19 серпня – свято ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО, або ЯБЛУЧНИЙ  СПАС

 За Матвієм, Марком та Лукою, одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів:  Петра, Якова та Івана, — і привів їх на «високу гору», яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там на їхніх очах він «переобразився»: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з'явився Мойсей та Ілля.

У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом.

За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи.

Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. 

В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»

Нехай входить свято в кожен дім!

Благословенними працями,

Молитвою, тихим торжеством,

І освяченими плодами!

14 серпня - свято МАКОВЕЯ!

Маккавеї — це сім святих мучеників: Авім, Адім, Антонін, Гурій, Євсенон, Єлеазар, Маркелл. Їхні батьки були Єлеазар і Соломонія. Святі були замучені Антіохом, сирійським царем, за віру християнську в II столітті до Різдва Христового. Відбувалися ці події в сирійському місті Актьохн.   Назву святі мученики отримали від Іуди Маккавея, ізраїльського героя в тогочасній боротьбі за рідний край і Божий закон.  

З цього дня розпочинається «Спасівка» - піст, який триває два тижні. Свято Маковея називається в народі "Першого Спаса" В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Серед квітів у  букеті обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка».

До нього кладуть і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.  

На свято Маковея пекли обрядові коржики — шулики (шуляки, ламанці).

   

День святих, славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла!

12 липня - ДЕНЬ ПЕТРА Й ПАВЛА!

Молімося до святих первоверховних апостолів Петра і Павла:

"О, преславні апостоли Петре і Павле, ви душі за Христа віддали і кров’ю вашою пасовище Його удобрили! Почуйте дітей ваших молитви і зітхання, що з серцем сокрушеним нині вам приносяться. Ось бо ми беззаконнями затьмарились і через це бідами, наче хмарами, покрилися, на єлей доброго життя зубожіли сильно і не можемо противитися вовкам хижим, які зухвало намагаються розкрадати спадок Божий.

Купало, Купало, чи ти з неба впало?

7 липня (за новим календарем) – одне з найулюбленіших народних свят – День Івана Купала, яке  оповите міфами, обрядами та повір’ями.

Свято Купала – це поетичний витвір душі нашого українського  народу. Нехай же у кожному селі, місті засяють купальські вогні!

Прочитать другие публикации на Calaméo

Зелений день

Сповідаємо в цей день гріхи наші перед Отцем Небесним, просімо помилування...
Просімо  Господа Ісуса Христа дарувати нам Божественного Духа для просвіти та утвердження душ наших...
Молімося про покійних батьків і братів наших, щоб Господь їх упокоїв у місці світлому, золотому і покійному...

Літні свята

Прочитать другие публикации на Calaméo

День св. Миколая

22 травня відзначається як день перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, в народі ж кажуть - "літнього" Миколи, Миколи Весняного або Теплого. Мабуть, жоден із святих, що їх вшановує наша церква, не удостоївся такого вияву всенародної любові, як святий Миколай Чудотворець. В Україні день смерті святого – 19 грудня та день перенесення його мощей – 22 травня завжди відзначались надзвичайно урочисто. З цими святами пов'язані прислів'я:“У кожному році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого не буває тепла ніколи” або “Два Миколи: один з травою, а другий з морозом”.

Моя лялька-мотанка ниточкою змотана...

Ще змалечку, як звичайна дівчинка, була у захваті від ляльок. Пам' ятається: виглядаю, очікую бабусю Анюту - вона повинна принести ляльку, яку сама зробила ( чомусь бабусина лялечка залишалася улюбленою довгі роки, хоча було чимало куплених) ; а ще - різнокольорові клаптики тканини, щоб пошити одяг для нової іграшки. Де вона брала ці яскраві клаптики - для мене загадка й досі, але скільки радості вони приносили маленькій дівчинці, годі й уявити! З тих дитячих літ і по сьогодні мене не покидає якась підсвідома цікавість до загадкового світу ляльок. Десь два роки тому попробувала виготовити першу ляльку-мотанку...- і зрозуміла: ось вона, терапія для душі, що дає радість та насолоду, покращує настрій, надихає на творчість... Пропоную переглянути результат бабусиного впливу

 

З Пасхою!

Промайнув Білий тиждень, залишаючи по собі добру згадку у школі: конкурс "Великодня композиція", малюнки, плакати - "Писанковий рай", урочисто-піднесене свято "Великдень всіх нас на гостини просить"

Cool Slideshows

Велике значення має свято Воскресіння Христа - особливо для нашого народу , який переживає нелегкі часи. Хочеться вірить, що світле свято Великоднє принесе нам, українцям, надію на мирне небо та щасливе майбуття.

 Боже, дай щастя Вкраїні!

 Кожній родині і кожній людині.

 Спокій і мир збережи у серцях,

Завжди в житті ти освітлюй нам шлях!

Сім днів в очікуванні дива

Тиждень перед Великоднем називають  і Страсним, і Білим, Чистим, Великим. Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.
Кожен день цього тижня мав своє призначення.
Понеділок. Жінки білили стіни у господі, прибирали в оселі та на подвір'ї.
У вівторок продовжували прибирання.У воду для миття підлог додавали відвари різних запашних трав, які були в наявності: звіробою, м’яти, полину. Цього року на вівторок припадає Благовіщення
Середа. Молодиці, дівчата прали та прасували одяг. Завершувалися всі господарські роботи.
Чистий четвер. Вдосвіта потрібно скупатися, тому що за українським повір’ям, в Чистий четвер до світанку ворон носить своїх пташенят в річці купатися. А той, хто скупається раніше за них, буде здоровий цілий рік. У цей день стригли дітей -  «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла». Звичаї, повір'я, пов'язані з цим днем, читати тут http://mamka.info/index.php?topic=27171.0

Страсна П'ятниця. Господині пекли паски, садили капусту. Ні шити, ні прясти в Страсну п’ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою, не можна співати. На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.

Великодня субота. Готували великодні страви, фарбували та розписували яйця.
  Говорять, що яйця, пофарбовані в п’ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят. Як правило,  фарбують 13 ( 12 апостолів і Спаситель) яєць.

Завершується Страсний тиждень після суботи - опівночі, коли віруючі вітають один одного радісним вигуком «Христос Воскресе!», сповіщаючи про прихід головного християнського свята.