З Різдвом Христовим!

Ой ішла Колядка
Вулицями в місті,
У стрічках сріблястих,
В світлому намисті.
Іскорки веселі
На сніг розсипала,
„Божий син родився !” –
Усіх сповіщала.

Миколаєві свята

Цей місяць, що традиційно закінчує календарний рік, наповнений святами. Услід за Катериною, Андрієм і Наумом приходять Варвари, Сави та Миколи. Усі три свята — Варвари, Сави та Миколи — називали Миколаєвими святами.

17 грудня — Варвара — покровителька гірників і жінок

Святу Варвару вважають покровителькою гірників усього світу та жінок. До неї звертаються у молитвах про одужання тяжкохворих. Саме тому в Україні День святої Варвари (17 грудня) святкували лише жінки. На це свято дівчата готували вареники з маком чи сиром. З-поміж них обов'язково мали бути “пірхуни” — вареники, начинені борошном. Звареними варениками частували хлопців, уважно стежачи. кому саме попаде “пірхун”. Невдаху, який витяг такого вареника, довгий час так і дражнили — “пірхун”.

Також у День святої Варвари дівчата ворожили на долю. У цей день вони йшли в сад, ламали

гілку вишні та ставили її у воду. Якщо на Різдво гілочки зацвітали, то це віщувало шлюб цього року. Якщо ж ні — сидіти в дівках.

18 грудня — Сава — батько зимового Миколи

На Сави жінки збиралися в рукодільницькі гурти, бо прийшла пора “і савити, і варварити, і куделю кучматити”. Хто ж не працював, то казали: “Савила та варварила і сорочки собі не справила; Сави і Варвари на мені сорочку обірвали”..

“Бідному Савці нема долі ані на печі, ані на лавці. Сава приїхав на білих санках. Сави дні прибавили. Сава мостить, а Микола гвоздить. Савка бідний, Микола багатий. Сава — батько зимового Миколи. Варвара ночі увірвала, а Сава день доточив…” — такі, зокрема, приказки побутували на свято Сави.

 

19 грудня — Святий Миколай, подарунки діставай

На відміну від весняного (22 травня), зимового Миколая відзначали особливо урочисто. Вважалося, що він захисник усіх бідних і знедолених. Та найбільше його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем. Навіть існує легенда про те, як Миколай рятував дітей серед моря.

Традиційно в Україні, особливо у західних областях, до цього дня готували обрядодійства, пов'язані зі святим Миколаєм. Ввечері хтось найповажніший з родини, переважно дідусь, перевдягався на вулиці в “доброго Миколая”, заходив до оселі з подарунками, які батьки, знаючи про дитячі забаганки, готували заздалегідь.

Вручаючи кожному окремо гостинець, святий Миколай згадував все те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити “діда Миколая, який знає про все”. Це був вельми дієвий виховний момент.

Особливою повагою в народі користувалася ікона Миколи Чудотворця. Вона була майже в кожній оселі, оскільки, як уже мовилося, він захищав усіх бідних і знедолених.

Напередодні випікали особливий вид печива – “миколайчики”. Разом з іншими гостинцями й різочкою як пересторогою від злих вчинків їх клали дітям уночі під подушку. Звичай обдарування на Миколи зберігся і нині.

go.ua/articles/view/2011-12-17/31326.html

Перша Пречиста - "літня Пасха"

Царице неба і землі!

Проси Твого Сина, щоб умилосердився і визволив нас від усякого зла. Захорони й мій дім і всіх людей від усякого нещастя, охорони нашу країну від голоду, повені, вогню, пошесті і всякої братньої незгоди. 

Захороняй нас Своєю могутньою опікою від усякої неприязні. Благослови, Мати, наші ниви, щоб у свій час видавали добрі плоди і так щоб ми безжурно могли Тебе величати й Тобі служити та вихваляти Твоє милосердя.

Змилосердься, Пресвята Діво Мати Божа,

над нами немічними людьми, бо Ти одинока наша надія...

Християни східного обряду святкують Успіння Пресвятої Богородиці, яке в народі називають Першою Пречистою.

Українська "Світлиця"

Кімната-музей "Світлиця"

Дорогі гості!

Ми радо вітаємо вас у нашій світлиці.

Це музей у нашій школі,

Він – щоденник її долі!

Розповість всім вам багато,

Відчинивши всі дверцята.

Ви дізнаєтесь про те,

Як наш дім шкільний росте.

Повернетесь у давнину,

Роздивитесь старовину.

А озирнувшись вмить довкола,

Ви зрозумієте – це школа,

Це дім довіри і повчання,

Дає він розум і знання.

Ви до музею зазирніть

Й належно експонати оцініть...        https://www.smore.com/yhck4

Це цікаво знати: 10 серпня...

10 серпня Православна церква молитовно вшановує пам'ять святих апостолів від 70: Прохора, Никанора, Тимона і Пармена, які були першими дияконами в християнській церкві.

Згадки про них є в Святому Письмі (Діян. 6,1-6). Книга Діянь апостольських розповідає про постанову в Єрусалимі перших семи дияконів, в число яких вони входили, для служіння ближнім і здійснення справ милостині. Незважаючи на те, що всі вони померли в різний час і в різних місцях.

Відомо, що Прохор став супутником Петра і вже значно пізніше зайняв пост єпископа Нікомедії, що в Малій Азії.  Загинув мученицькою смертю, постраждавши за віру під час гонінь, організованих в Антіохії.

Пармен ж з особливою ретельністю виконував всі доручення апостолів, але помер ще до того моменту, як учні покинули Єрусалим. Однак існує й інша легенда, згідно з якою Пармен проповідував у Македонії і помер мученицькою смертю під час гонінь, організованих імператором Траяном.

Святий Тимон був поставлений єпископом міста Басторіі в Аравії. Постраждав він від рук іудеїв і язичників за проповідь віри Христової. Його кинули в піч, але благодать Божа зберегла його від вогню і він вийшов звідти неушкодженим. Згідно з переказами Римської Церкви його розіп'яли на хресті вниз головою.
Святий Никанор мученицьки постраждав в перший день відкритих гонінь на християн разом з багатьма іншими віруючими, в той же день коли був убитий і святий первомученик архідиякон Стефан. https://ukr.media/culture/271583/

Дівочий хоровод (мої лялечки)

Під час виконання будь-якої обрядовості український народ не обходився без співів і танців, і саме хороводи як колективні танці були найбільш поширеними. Хороводи – один iз нaйдaвнiших видiв нaродного тaнцювaльного мистецтвa. Вони виникли i сформувaлися протягом вiкiв у певних геогрaфiчних, iсторичних, соцiaльно-економiчиих умовaх в результaтi розширення aмплiтуди дiяння нaродних iгор, iгрищ, що були невiд’ємною чaстиною звичaєвостi, язичницьких пережиткiв у тих чи iнших етнiчних групaх людей.

Хороводи перевaжно виконуються не пiд музику, a пiд влaсний спiв.

Нaщо менi тi музики,

 як у мене є язики.

Поспiвaю, поскaчу

i нiкому не плaчу.

Вони супроводжуються кроком, гaрними фiгурними мaлюнкaми тa ритмiчними рухaми, повiльнi, aле мистецько досконaлi. Їх є декiлькa видiв i кожен вiдповiдaє порi року aбо якiйсь обрядовостi – нa зустрiч весни, великоднi хороводи, весiльнi чи купaльськi.

З ВЕРБНОЮ НЕДІЛЕЮ!

Вербну неділю в народні  називають "Шутковою", або ж "Квітневою". Цього дня освячують вербові гілочки у церкві та легенько б'ють ними, примовляючи: "Шутка б'є, не я б'ю. Віднині за тиждень - Великдень".
Вхід Господній в Єрусалим святкують в останню неділю перед Великоднем. За євангельською оповіддю, коли Ісус Христос воскресив з мертвих Лазаря, люди, які бачили це, повірили, що він дійсно Син Божий. Коли Ісус в’їжджав на віслюкові до Єрусалима, то люди, вшановуючи його, встеляли дорогу своїм одягом, а також пальмовим гіллям. Відтоді на згадку про цю подію віруючі напередодні свята несуть до церкви зелені гілочки дерев. У нас таким деревом стала верба, як відображення особливостей природи України. На цей час вона вкривається зеленим листям, тому в народі свято називають Вербною неділею. Святкують її за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним

Щедрий вечір, добрий вечір...

У ніч з 13 на 14 січня українці відзначають Старий Новий рік. У народі вважали, що саме у цей вечір новий рік зустрічається зі старим. Ця традиція виникла після 1918 року, коли в Росії було введено нове літочислення.

За давньою традицією, в новорічну ніч відзначався "багатий" Василів вечір. Цього дня прийнято було щедро накривати стіл. Особливо цінувалися страви зі свинини, тому що святий Василь Великий вважався покровителем свинарів.

Старий Новий рік, на відміну від свого сучасного «побратима» – не метушливий, спокійний і розмірений. У цей день люди намагаються бути чемними, не лаятися, нічого не позичати і дарувати, а лише веселитися.

У народі вечір напередодні Старого Нового року називався Щедрим. Традиційно готували святкову вечерю із Щедрою кутею. По хатах ходили щедрувальники, дівчата в цей вечір ворожили на судженого, а в перший день Нового року (14 січня), зранку до будинку приходили посівальники. Вважалося,  якщо чоловік першим увійде до будинку 14 січня до полудня, то він принесе з собою щастя і благополуччя. Обряд посівання, що дійшов і до наших днів, символізує побажання достатку господарям будинку. Посівальників потрібно щедро обдарувати солодощами і дзвінкою монетою, а зерна зібрати і зберегти до весни, щоб посіяти їх на полі – саме ці зерна і повинні були принести багатий урожай.

http://profspilka.kiev.ua/publikacii/novyny/2628-v-ukrayin-vdznachayut-stariy-noviy-rk.html

З Різдвом Христовим!

Знову Різдво. Ах, скільки раз
Воно приходило до нас,
Неначе казка, наче міт
З давно-давно минулих літ
З подвір'я сніп ішов до хати,
Ставав у кут і колосками
Щось шелестів, хотів сказати:
Христос родився поміж нами,
Родилась істина - любов...
Велике свято. Нині знов
Його будемо празнувати,
Знов сіно й сніп будуть у хаті,
Засяє під вікном звізда,
І залунає коляда,
Прийди Різдво...
- - - А де любов?
Де правда й мир?
Богдан Лепкий "З Різдвом і Новим Роком", "Краківські вісті" (Польща), 7 січня 1942 р. http://tsdazu.gov.ua/en/online/47-all/295-2013-01-08-12-08-16.html

                                             Страви на Різдво

Прочитать другие публикации на Calaméo

З ДНЕМ СВ. АНДРІЯ!

...Святого Андрія, це – молоді свято,

Нас завжди збиралося досить багато,

Картоплю варили і тісто місили,

Вареники разом швиденько ліпили…

Вертепи робили, дівчата гадали

І нові колядки частенько складали.

Прийти на вечірку – це кожного мрія

У вечір на свято – Святого Андрія.

Всіх, хто носить ім'я Андрія, вітаю з Днем ангела та бажаю всіх життєвих благ і ласки Божої. Нехай Ваш ангел-охоронець оберігає щодня, а святий, ім'я якого носите, буде взірцем для Вашого земного життя.

21 листопада — церковне свято Собор Архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил

Собор святого Архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил відзначається 21 листопада. Це свято називається собором через те, що церква вшановує собор-зібрання усіх безтілесних сил разом зі святим архангелом Михаїлом, а також собор — зібрання людей на землі, що прославляють небесні сили.

Вшановувати св. Архангела Михаїла почали з IV сторіччя у листопаді, бо колись рік починався з березня. І листопад був дев’ятим місяцем від початку року, тож мав символічне відношення до дев’яти ангельських хорів.

За стародавніми переказами, колись сатана був найяснішим із небесних духів, за що був названий Люцифером. Але з часом у нього з’явилися самолюбство, гордовитість і злоба, і він спокусив цими почуттями багатьох інших духів. Архангел Михайло зібрав військо благочестивих ангелів і виступив на війну. Підступний сатана був скинутий разом з своїм оточенням на землю. Саме тому у Святому Письмі Михайло іменується князем, воєначальником війська Господнього та зображується, як головний борець проти диявола і всякого беззаконня серед людей.

Звідси й церковна назва архистратиг, тобто, старший воїн, вождь, якому служить вогонь небесний. Архангел Михаїл, або архистратиг Михайло, дослівно перекладається — «Наче Бог» – у християнській, юдейській, та ісламській традиціях, він один з семи архангелів, покровитель людського роду.

В Україні Святий Михайло віддавна вважається одним з покровителів нашої держави і, зокрема, Києва. На стародавньому гербі столиці був зображений Архистратиг з мечем, а день його вшанування відзначався як день міста.

Зі святом СПАСА!

19 серпня – свято ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО, або ЯБЛУЧНИЙ  СПАС

 За Матвієм, Марком та Лукою, одного дня Ісус узяв із собою трьох апостолів:  Петра, Якова та Івана, — і привів їх на «високу гору», яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там на їхніх очах він «переобразився»: його вбрання стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Біля нього, уособлюючи Закон і пророків, з'явився Мойсей та Ілля.

У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом.

За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи.

Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. 

В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»

Нехай входить свято в кожен дім!

Благословенними працями,

Молитвою, тихим торжеством,

І освяченими плодами!

14 серпня - свято МАКОВЕЯ!

Маккавеї — це сім святих мучеників: Авім, Адім, Антонін, Гурій, Євсенон, Єлеазар, Маркелл. Їхні батьки були Єлеазар і Соломонія. Святі були замучені Антіохом, сирійським царем, за віру християнську в II столітті до Різдва Христового. Відбувалися ці події в сирійському місті Актьохн.   Назву святі мученики отримали від Іуди Маккавея, ізраїльського героя в тогочасній боротьбі за рідний край і Божий закон.  

З цього дня розпочинається «Спасівка» - піст, який триває два тижні. Свято Маковея називається в народі "Першого Спаса" В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Серед квітів у  букеті обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка».

До нього кладуть і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.  

На свято Маковея пекли обрядові коржики — шулики (шуляки, ламанці).

   

День святих, славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла!

12 липня - ДЕНЬ ПЕТРА Й ПАВЛА!

Молімося до святих первоверховних апостолів Петра і Павла:

"О, преславні апостоли Петре і Павле, ви душі за Христа віддали і кров’ю вашою пасовище Його удобрили! Почуйте дітей ваших молитви і зітхання, що з серцем сокрушеним нині вам приносяться. Ось бо ми беззаконнями затьмарились і через це бідами, наче хмарами, покрилися, на єлей доброго життя зубожіли сильно і не можемо противитися вовкам хижим, які зухвало намагаються розкрадати спадок Божий.

Купало, Купало, чи ти з неба впало?

7 липня (за новим календарем) – одне з найулюбленіших народних свят – День Івана Купала, яке  оповите міфами, обрядами та повір’ями.

Свято Купала – це поетичний витвір душі нашого українського  народу. Нехай же у кожному селі, місті засяють купальські вогні!

Прочитать другие публикации на Calaméo

Зелений день

Сповідаємо в цей день гріхи наші перед Отцем Небесним, просімо помилування...
Просімо  Господа Ісуса Христа дарувати нам Божественного Духа для просвіти та утвердження душ наших...
Молімося про покійних батьків і братів наших, щоб Господь їх упокоїв у місці світлому, золотому і покійному...

Літні свята

Прочитать другие публикации на Calaméo

День св. Миколая

22 травня відзначається як день перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, в народі ж кажуть - "літнього" Миколи, Миколи Весняного або Теплого. Мабуть, жоден із святих, що їх вшановує наша церква, не удостоївся такого вияву всенародної любові, як святий Миколай Чудотворець. В Україні день смерті святого – 19 грудня та день перенесення його мощей – 22 травня завжди відзначались надзвичайно урочисто. З цими святами пов'язані прислів'я:“У кожному році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого не буває тепла ніколи” або “Два Миколи: один з травою, а другий з морозом”.

Моя лялька-мотанка ниточкою змотана...

Ще змалечку, як звичайна дівчинка, була у захваті від ляльок. Пам' ятається: виглядаю, очікую бабусю Анюту - вона повинна принести ляльку, яку сама зробила ( чомусь бабусина лялечка залишалася улюбленою довгі роки, хоча було чимало куплених) ; а ще - різнокольорові клаптики тканини, щоб пошити одяг для нової іграшки. Де вона брала ці яскраві клаптики - для мене загадка й досі, але скільки радості вони приносили маленькій дівчинці, годі й уявити! З тих дитячих літ і по сьогодні мене не покидає якась підсвідома цікавість до загадкового світу ляльок. Десь два роки тому попробувала виготовити першу ляльку-мотанку...- і зрозуміла: ось вона, терапія для душі, що дає радість та насолоду, покращує настрій, надихає на творчість... Пропоную переглянути результат бабусиного впливу

 

З Пасхою!

Промайнув Білий тиждень, залишаючи по собі добру згадку у школі: конкурс "Великодня композиція", малюнки, плакати - "Писанковий рай", урочисто-піднесене свято "Великдень всіх нас на гостини просить"

Cool Slideshows

Велике значення має свято Воскресіння Христа - особливо для нашого народу , який переживає нелегкі часи. Хочеться вірить, що світле свято Великоднє принесе нам, українцям, надію на мирне небо та щасливе майбуття.

 Боже, дай щастя Вкраїні!

 Кожній родині і кожній людині.

 Спокій і мир збережи у серцях,

Завжди в житті ти освітлюй нам шлях!

Сім днів в очікуванні дива

Тиждень перед Великоднем називають  і Страсним, і Білим, Чистим, Великим. Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.
Кожен день цього тижня мав своє призначення.
Понеділок. Жінки білили стіни у господі, прибирали в оселі та на подвір'ї.
У вівторок продовжували прибирання.У воду для миття підлог додавали відвари різних запашних трав, які були в наявності: звіробою, м’яти, полину. Цього року на вівторок припадає Благовіщення
Середа. Молодиці, дівчата прали та прасували одяг. Завершувалися всі господарські роботи.
Чистий четвер. Вдосвіта потрібно скупатися, тому що за українським повір’ям, в Чистий четвер до світанку ворон носить своїх пташенят в річці купатися. А той, хто скупається раніше за них, буде здоровий цілий рік. У цей день стригли дітей -  «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла». Звичаї, повір'я, пов'язані з цим днем, читати тут http://mamka.info/index.php?topic=27171.0

Страсна П'ятниця. Господині пекли паски, садили капусту. Ні шити, ні прясти в Страсну п’ятницю не можна. Великий гріх рубати дрова або що-небудь тесати сокирою, не можна співати. На Херсонщині кажуть, що хто співає в Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати.

Великодня субота. Готували великодні страви, фарбували та розписували яйця.
  Говорять, що яйця, пофарбовані в п’ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят. Як правило,  фарбують 13 ( 12 апостолів і Спаситель) яєць.

Завершується Страсний тиждень після суботи - опівночі, коли віруючі вітають один одного радісним вигуком «Христос Воскресе!», сповіщаючи про прихід головного християнського свята.