Улюблене

Спасибо меня предавшим! Я стала ещё сильней…
И слабости не прощавшим –
За холод души своей…

Спасибо меня толкнувшим!
Теперь я летать могу…
Судившим и упрекнувшим –
Спасибо, и я не лгу…

Без ваших уроков горьких,
Не знала бы вкус добра…
Ах, сколько вас было, сколько…
Мне вас отпускать пора…

Спасибо друзьям неверным,
Что маски роняя вдруг,
В беде убегали нервно,
Меня проклиная вслух…

Мне стало намного легче,
Без вашей слезы скупой…
Я чувствую рядом плечи
Людей, что за мною в бой…

Спасибо, судьба, за опыт,
Что дался совсем не в дар…
Легла на надежду копоть,
Но вера в душе – нектар…

Спасибо за наговоры
И сплетен облезший хвост…
Обиды – на сердце шторы…
Прощение – к счастью мост…

Спасибо меня сдержавшим
Над пропастью в жуткий час…
А всем обо мне не знавшим
Спасибо, что встречу вас…

Автор: Ирина Самарина

***

А можна до тебе у гості на чай?

Прийду із цукерками! Воду зігріла?

Я вже за дверима! Давай! Зустрічай!

Скажи, що чекала, подруженька мила!

І що нам та відстань, морози, вітри?

І що нам той час? Він летить, мов скажений!

Розказуй, подружко, і сльозі зітри!

Яка ж я щаслива, що ти є у мене!

На примхи мої, я прошу, не зважай!

І знай, що люблю тебе, скільки є сили!

Чекаю до себе у гості на чай!

Біжу відкривати! Вода закипіла!

К@труся

Бажаєте помріяти? Тоді слухаємо...

                                                       ***

Всі ми – яблуні, облиті купоросом.

Всі ми здатні родити лише дрібні гіркущі

яблучка.

І коли наш господар чіпляє на нас рум‘яні

бутафорські плоди –

ілюзію урожаю –

коріння наше болить у нашій землі.

Я вийшла із цього саду.

Наді мною нема господаря.

Мені дорога лиш земля, з якої я росту.

Я стою одиноко, але в промерзлих суцвіттях

передчуваю свої перші справжні яблука. (Л.Костенко)

Ніч...  а  човен  -  як  срібний  птах!..

(Що  слова,  коли  серце  повне!)
...Не  спіши,  не  лети  по  сяйних  світах,
Мій  малий  ненадійний  човне!
І  над  нами,  й  під  нами  горять  світи...
І  внизу,  і  вгорі  глибини...
О,  який  же  прекрасний  ти,
Світе  єдиний!

Є. Плужник

***

Всё обойдётся в лучшем виде.

Не спорь. Дыши. Прими урок.

Выходит срок любой обиде,

И жизнь — длинней, чем этот срок.

Пообомнётся, поостынет

И вдоль пойдет — не поперёк…

А там беде или гордыне,

Чему-нибудь да выйдет срок.

И отодвинется. Отыдет.

Отбередит. И, тратясь впрок,

Не снизойдёт к былой обиде

Душа… Но дай, но дай ей срок!                                               

                                          Ирина Снегова

***

Вадим Дмитрович Крищенко (народився 1 квітня 1935 року в Житомирі) – український поет-пісняр, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат літературно-мистецьких премій Івана Нечуя-Левицького, Андрія Малишка, Дмитра Луценка. Автор близько 40 поетичних книг та понад 900 пісень.

                                     

***

ОНУКИ
Онуки — це продовження життя,
З рідненького коріння пагінці.
Народжується, йде у світ дитя,
А ми для них, звичайно, праотці.
Їм все дамо, що маємо самі:
Культуру і традиції усі.
Звитяги, що здобуті у борні,
І ніжні ранки в сонячній росі.
Пісні свої, що линуть в небеса,
Гостинність нашу, хліб на рушнику,
Щоб в душу їх закралася краса
І простелила доленьку легку.
Готові зняти ми зірки ясні,
Щоб їм вони світили у житті.
Оберігати наяву і в сні,
Щоб часом ті не збилися з путі.
Прихилимо їм неба чистоту,
Світ чарівний в дарунок віддамо.
Душі своєї щедрість й широту...
По суті, ми для цього й живемо.

Надія Красоткіна

ПЕЧАЛЬНА ЛОШАДЬ (Алексей Дмитриев)

***
- Що є найніжніше, щоб у серці мати?
І озвались квіти:
- Найніжніше - мати!
                                              В.Женевський
***
Ну й ніс - ти б на празник його ніс, а то в будень носиш (Народна творчість)

***

Михайло Томчаній "Жменяки" (перли):

"Немає села без болота, а лісу без корчів."

"...З дівками треба поспішати, доки не відцвітуть. а парубок,  як той будяк, що завжди цвіте: один квіт сохне й відпадає, другий цвіте."

"Тобі було добре, мати, між своїми вибирати: ти любила мого нянька, я ж люблю чужого Йванка."

"Засватана дівка всьому селу до вподоби."

"Дурний на собі пробує."

"Чорт не візьме, а Богу не треба."

"Коростава свиня по-свинячому жартує."

***

Три шляхи є у людини. щоб діяти розумно: перший - найшляхетніший - роздуми; другий - найлегший - наслідування; третій - найгіркіший - досвід.
                                                                                                               Конфуцій


***

Єдина людина, яка поводиться розумно - це мій кравець.

 Він знімає з мене мірку щоразу, як я до нього прихожу. 

А інші люди мають мою стару мірку і гадають, 

що вона підходить мені завжди.

                                                                          Б.Шоу

***

І тішу себе думками, 

Що землю колись покину, 

І в небо душею злину,

І в космосі між зірками

Зустрінусь з душею мами.

І нас розлучить по тому  

Не вдасться уже нікому.

                          М.Луків

***

- Вороне, 

Чому ти чорний?-

Я у ворона спитав.

- А щоб ти блакить небесну

Іще більше цінував.

- Вороне, чому ти вічно

Біля цвинтаря живеш?

- Щоб не дуже одиноким 

Був і ти, коли умреш.

                             М.Луків

***

Я дивлюсь на вас,мамо

Я дивлюсь на вас,мамо:

Забіліли ви скрушно,

А бачу і нині

Молоду вашу душу.

А душа ваша - яблуня,

Золота, золота.

А душа ваша - явором,

Як літа, як літа!

Бо квітує в ній сонячно

Доброта, доброта.

Бо без вас світ навколишній - 

Сирота! Сирота!

Вам вклоняються зорі

Вечорові й ранкові.

Тож будьте, матусю,

Ви до віку здорові!

                                  А.Демиденко

***

Стадо оленів, кероване левом, сильніше за стадо левів. кероване оленем.

***

І все на світі треба пережити.

І кожен фініш - це, по суті, старт. 

І наперед не треба ворожити, 

І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях.

Хай меле млин свою одвічну дерть.

Застряло серце, мов осколок в грудях.

Нічого, все це вилікує смерть.

...Хай буде все небачене побачено.

Хай буде все пробачене пробачено.

Єдине, що від нас іще залежить,-

Принаймні вік прожити як належить.

                                                     Ліна Костенко

***

Все суєтне відходить, відлітає, як вітер...

Лиш приходять на думку пророчі слова:

"Ми під теплим крилом, ми безпечні, як діти-

Поки батько живий, поки мама жива".

                                                   В.Крищенко

***

Щоб сміти говорити правду королям, треба бути їхнім улюбленцем 

або блазнем.

***

Поверь мне -счастье только там, где любят нас, где верят нам.

                                                                                      М.Лермонтов

***

Переквітує квітень, перешумить весна.

І стане знову літо - глибінь ясна.

В глибінь загляне осінь,

пожуриться сама,

І під гудіння сосон впаде зима.

                                                            М. Драй-Хмара

***

Дорогі мої, вороги,

Непідступні мої, спасибі,

Що на мене упав ваш вибір

І додав до життя снаги.

Бо коли мене біль косив,

Чи коли мене страх марудив -

Набирала повітря в груди

І сміялась з останніх сил.

І ніхто, далебі, не знав:

Я готова, радніш, пропасти,

Ніж на ваших очах упасти,

Чи заплакати, боже збав.

***

Життя - це завжди посмішка, навіть коли по обличчю струмують сльози.

                                                                                              Моцарт

***

Жадібні на похвалу - бідні на заслуги.

                                                               Плутарх