Українознавча лоція
БЛОГ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ НАЗАРЕНКО СВІТЛАНИ ПЕТРІВНИ
СТОРІНКИ
Головна сторінка
Портфоліо
Блог "Антологія завдань"
Фан-зона філологів ММО
Блог 10 класу
Учням
Готуємося до ЗНО, ДПА
Слово до слова
Скарбниця перемог
Батькам
Національно - патріотичне виховання
Методичні обрії
Газета "Темп"
Спіраль українських традицій
Учитель-учителю
5 КЛАС - ПРОСТО КЛАС!
Улюблене
ВІТАЮ
НА БЛОЗІ
УКРАЇНОЗНАВЧА ЛОЦІЯ
ВЧИТЕЛЯ РОЗУМІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ ст.
НАЗАРЕНКО С.П.
Показ дописів із міткою
письменниця
.
Показати всі дописи
Показ дописів із міткою
письменниця
.
Показати всі дописи
2015-03-25
Ювілейна дата Галини Леонідівни Гордасевич!
31 березня - 80 років від дня народження української поетеси
Cool Slideshows
Галина Гордасевич (31. 03.
1935. м
. Кременець - 11. 03.
2001, м
. Львів, похована у м. Кременець) - письменниця, публіцист, громадська діячка. Член НСПУ (1983). Лауреат літературного конкурсу "Шістдесятники" (1996). Премії ім. О. Біленького в галузі критики й ім. В. Марченка в галузі публіцистики (1997). Почесна відзнака-хрест "За заслуги в боротьбі за волю України" від Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих, орден "За вірність" ім. В. Стуса від товариства "Меморіал" (посмертно). Заарештована 20 травня 1952. Засуджена на 10 років позбавлення волі за "антирадянську агітацію". Звільнена в грудні 1954. Працювала на будовах Донбасу. Закінчила Літературний інститут у Москві (1971). Автор низки критичних і публіцистичних статей, поетичних і прозових збірок, серед них "Веселки на тротуарах" (1966), "Відцвіла шипшина" (1974), "Наречена сонця" (1976), "Слід зірниці" (1989). "Вибране сином" (1999), "Рядок з літопису", "Ера України" (обидві - 2000), "Степан Бандера: людина і міф", "Соло для дівочого голосу", "Сонце, вітер і жінка", "Ішла весна по місту" (усі - 2001), "Українка в світі" (2002). Гордасевич - співорганізатор на Донеччин і товариства української мови, НРУ, "Меморіалу".
http://odb.te.ua/470
ЯНИЧАРСЬКА БАЛАДА
Встала курява стовпами.
Багрянiли хмари.
Приазовськими степами
Гнались яничари.
I летiла перед ними
Звiстка невесела,
Що пускають вони з димом
Українськi села,
Що старих людей вбивають,
Тих, хто уже сивий,
Малих дiток забирають
В неволю-ясир.
Забiгає яничарин
У бiленьку хату.
Читати далі »
Старіші публікації
Головна сторінка
Підписатися на:
Дописи (Atom)