Українську назву «грудень» виводять від слова «грудки»,
адже після осінніх дощів розтоптані возами ґрунти замерзали, і їздити такими
дорогами було важко — заважали замерзлі грудки. Також грудки утворювалися на
замерзлих зораних полях.
В народі, за «Словником української мови» Б. Грінченка,
аж до ХХ сторіччя цей місяць називали «студень». Ще відомі такі його назви:
хмурень, стужайло, першозимник.
Цікаве тлумачення походження назви цього місяця знаходимо
в книзі В.Скуратівського «Місяцелік. Український народний календар» (Київ,
1993. — С.149-150). Автор твердить, що груднем раніше називали передостанній
місяць року. В давньоруські часи початок зимового літочислення мав назву
«студень». У білорусів і досі офіційно збереглося це слово — «студень». Відомі
й інші найменування першого місяця зими, що існували паралельно зі згаданими:
«груднъ» (означає «нерівний, покритий грудками шлях»). Така назва зустрічається
в східноукраїнських дореволюційних календарях.
Сучасний офіційний календар України користується словом
«грудень». Цю назву місяця використовували поляки — «грудзєнь», білоруси —
«грудзень», сербохорвати — «грудан», словени — «груден». Слово «грудень»
зустрічається вже на початку XII ст., наприклад, в Іпатіївському літописі (1118
р.).
В цьому місяці дні найкоротші, а ночі найдовші. А 22
грудня приходить зимове сонцестояння — коли найдовша зимова ніч протистоїть
найкоротшому в рокові дню. Але мине кілька днів – і світловий час почне
прибавлятися, отож на Спиридона (25 грудня) – сонцеворот: «На Спиридона сонце
на літо, а зима — на мороз».
У грудні дуже багато християнських і народних свят, майже
кожен день має свої традиції, прикмети і значення.
4 грудня — Введення у Храм Пресвятої
Богородиці (Третя Пречиста)
У народі це свято здавна пов’язували з початком
справжньої зими. Вважалося, якщо сніг випаде до Введення – він обов’язково
розтане. А коли після Введення сніг піде – то настане зима.
Хоч і мовитися, що «Введенські морози ще зими не
роблять», але під цю пору стає все холодніше й холодніше. Земля вже чекає білої
шуби, сподіваючись, що «Третя Пречиста снігом прикриває».
Народні прикмети:
Введенські морози зиму на ум наставляють.
Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави.
Сильні морози — всі свята будуть холодними.
Як на Введення буде вода, то влітку буде молоко.
Введенські морози ще зими не роблять.
Хто по Введенню сіє, той на хліб надіється.
Якщо сніг випаде до Введення, то швидко розтане.
5 грудня — Прокопа
З Прокопового дня — надійний санний шлях. Колись у цей день
люди гуртом виходили мітити дорогу солом’яними віхами, щоб мандрівники не
збилися з дороги: «Прийшов Прокіп — зробив розміт, по снігу ступає — дорогу
копає».
