Лялька МАСЛЯНА

 Складно переоцінити значення самого свята Масляної: саме в цей день відбуваються проводи суворої зими, на зміни якої приходить весна. Зими для наших предків означали завжди випробування і складності, тому закінчення холодів це завжди важлива подія в житті будь-якої людини.

З давніх-давен повелося на це свято символічно спалювати символ зими, який традиційно виконується у вигляді ляльки. Однак це не єдина річ, яка виконується у вигляді ляльки для свята весни.

Існує ще й традиція, від масниці до масниці, зберігати в сім’ї домашню ляльку-мотанку, яку називають масниця. Вона символізує собою всі блага приходить весни і тепла: достаток, родючість, здоров’я і, одночасно, захист для житла і людей.

Таку ляльку виготовляли на саме свято і дбайливо зберігали в будинку протягом усього року, щоб потім, напередодні масниці, спалити або сплавити по річці подібну мотанку і створити нову.

Для такого оберега завжди відводилося найкраще місце в будинку: перед вхідними дверима або на покуті хати, щоб лялька-масниця могла ефективно виконувати свої функції.

Джерело

БІЛЬШЕ ФОТО ТУТ

Масляна: свято українців

Походження Масниці

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Коли святкують Масляну?

В наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2022 році масничний тиждень розпочнеться 28 лютого і триватиме до 6 березня. Сім днів поспіль дозволено вкушати масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

5, 6 та 7 березня й проходитиме одне з найбільших святкувань в Україні Масляної - у Древньому Києві "Парку Київська Русь".

Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

З Масляною будьте здорові!

В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв – Масляна, Сиропустний тиждень, Пущення, Загальниця, Ніжкові заговини, Колодій тощо. Структурно він ділиться на три основні частини: зустрічний "переломний" понеділок, "широкий" четвер та "прощальна" (чи "шуткова") неділя. Кожна з них мала свою обрядову специфіку.

Загалом Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати і чоловіки. Але вони мусили за це відборговувати грошима чи горілкою.

У цей час широко практикувалися й погостини. Жінки, зібравшись у гурті йшли в ПОНЕДІЛОК до корчми і відзначали "початок Масної". У ВІВТОРОК жінки знову сходилися до шинку, вчиняли всілякі забави і сценки. СЕРЕДУ називали "зноби-баби". Якихось обрядів і дій, пов'язаних з цим днем не збереглося. Одначе в переломний чи широкий ЧЕТВЕР жінки, зібравшись у товариство піднімали тости за те, "щоб телята водилися" і намагалися в цей день не прясти, "аби масло не згіркло".

По своєму цікаво святкували П'ЯТНИЦЮ. Віддавна в Україні у цей день зять мав почастувати тещу. Щоправда, якщо хлопець оженився в осінні м'ясниці, то годилося привести до себе жінчину матір на другий день Різдва – це за умови, що теща була чемною і шанованою. Коли ж вона була сварливою і непривітною, – третього дня. Натомість, якщо весілля справляли в різдвяні м'ясниці, тоді запросини припадали на масляну п'ятницю. Гарно спорядивши повіз, зять з великими почестями саджав тещу в сани, запросивши й інших членів її родини, й гордо віз селом. Якщо ж він мав "на неї зуба", то вибирав багри, щоб сани перевернулися… За святковим столом він виголошував різномасті побажання, переважно жартівливого характеру: «Пийте, люди, по повній чарці, щоб у моєї тещі горло не пересихало!» – натякаючи на те, що вона занадто сварлива.

Але найцікавіше відзначали останній день Масляної – Сиропустну НЕДІЛЮ, Чорну неділю, Масне пущення. У різних регіонах були свої обряди й дійства. На Полтавщині, наприклад, у неділю сусіди й родичі обходили одне одного й просили прощення за образи. Вважалося, що саме в цей день має відбутися страшний суд, а тому годилося помиритися з тими, хто на цьому світі. Відтак, завітавши зранку до сусіда чи родича, пропонували таку мирову:

– Прости мені, – низько вклонившись, звертався сусід до сусіда.

– Бог простить, – відказував господар чи господиня.

– І вдруге прости!

– Бог простить…

– І втретє прости!

– Бог простить.

Після цих діалогів, які не розповсюджувалися лише на дітей, люди цілувалися, а якщо й ні, то все ж вважали, що заподіяна перед цим кривда втрачала гріховну суть. У такий спосіб народна звичаєва структура сприяла полагодженню різноманітних конфліктів між людьми, як кажуть зараз, розряджала стресогенну атмосферу, котра в повсякденному житті не була рідкістю. Недарма мудре народне прислів'я стверджувало: "Не вічно носити камінь за пазухою".

З різноманітними забавами та обрядами й завершувався останній день Масляної. Люди готувалися до найдовшого і, як уже мовилося, найсуворішого з усіх попередніх – Великого посту, а тому казали: "Масляна, Масляна, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а посту одна". Та що ж поробиш, коли, як стверджує інший крилатий афоризм: "Не завжди котові Масляна ".

Василь Скуратівський «Дідух. Свята українського народ» – К.: Освіта, 1995.

Масляна пригощає!

За традицією Масляна святкується тиждень (так званий Масляний тиждень - 20 лютого - 26 лютого). Кожен день є символічним.
ПОНЕДІЛОК – ГОСТІ
У перший день Масляної приймають гостей та печуть млинці. Колись у цей день прикрашали оселю солом'яним опудалом.
ВІВТОРОК – ЗАЛИЦЯННЯ
У вівторок незаміжні дівчата влаштовували оглядини або ж йшли кататися з хлопцями на санях. Вважалося, якщо ти не спустишся з гірки, то Масляна образиться.
СЕРЕДА – ЧАСТУВАННЯ
У середу теща кличе зятя та інших гостей на млинці. Кожна хазяйка повинна мати особливий рецепт приготування млинців.
ЧЕТВЕР – ГУЛЯННЯ
У четвер розпочинаються масові гуляння.
П'ЯТНИЦЯ – ТЕЩИН ДЕНЬ
У п'ятницю вже зять повинен кликати тещу на млинці. Вважається, що такий обряд сприятиме налагодженню стосунків у родині.
СУБОТА – ПРОЩАННЯ ІЗ ЗИМОЮ
У суботу всі ходять у гості та з веселим настроєм проводжають зиму. Існує традиція запрошувати в гості сестру чоловіка (зовицю) та пригощати її смачними млинцями.
НЕДІЛЯ – ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ
Тиждень завершується Прощеною неділею, коли треба забувати всі образи та прощати. Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала.

Масляна

                            Масляна (16.02. - 22.02.2015 р.)

Не завжди котові Масляна

Масляною називають останній тиждень перед Великим постом. Сили світла і тепла перемагали врешті-решт темряву і холод - на честь цього і загальна радість. Масляна - час забав і розваг. На масляному тижні по селах носили солом' яне опудало, в яке діти кидали сніжки.  Опудало потім спалювали або топили у річці. 

 На масляну пекли млинці, налисники, завиванки, оладки. Але головною стравою були вареники з сиром. Їх готували майже щодня, тому можна було почути: "Вареники доведуть, що і хліба не дадуть." На масляну зять пригощав тещу. Підносячи гостям, серед яких була і теща, горілку, він говорив: "Пийте, добродії, щоб у моєї тещі горло не пересихало!" Масляна завершувалася "прощальною неділею", коли всі прощалися з масляним, смачним і веселим   тижнем і водночас просили у близьких вибачення за нанесені образи.