Не забуваймо традицій! Пам'ятаймо звичаї свого народу!

7 грудня- День української хустки

4 грудня - Введення у храм Пресвятої Богородиці

Сьогодні, 4 грудня, православна церква відзначає Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Воно належить до числа двонадесятих, тобто є одним із 12-ти найважливіших свят після Великодня.

 

Ведення у храм Пресвятої Богородиці: історія свята

Батьки Пресвятої Діви Марії – Іоаким і Анна – до старості були бездітні, через що були нещасливими й вважали це покаранням. Але подружжя не впадало у відчай. Щодня вони молили Бога про дарування їм потомства, пообіцявши в такому разі віддати бажану дитину на служіння йому. Врешті-решт їхні молитви були почуті.

Коли дівчинці виповнилося три роки, батьки вирішили виконати свою обіцянку. Вони зібрали родичів і знайомих, одягнули Пречисту Марію в найкращий одяг, зі співом священних пісень, із запаленими свічками в руках привели її до Єрусалимського храму.

 

Зі святом Маковія, Україно!

 

Зі святом Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці або Маковія!

Це торжество прийшло до нас з Візантії, з Царгорода, де його відзначала приблизно з ІХ ст. Суть його полягає у перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили столицею для очищення міста від епідемії. За допомогою хреста освячували і воду, щоб була чистою. У Київській державі встановився звичай влаштовувати хресні ходи до водоймищ, де вода освячувалась, і після цього всі купалися та купали худобу, щоб очиститися від лихої сили й запобігти хворобам.

Під час цього свята на Богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і вшанування його, а після Літургії – водосвяття.

В народі прижилась назва цього дня як свято Маковія, Спас на воді або Перший Медовий Спас.

14 серпня за новим стилем в Україні святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак.

На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

Люди також називають цей день святом першого Спаса, медовим Спасом або Спасом на воді, Спасом водяним. Хворі пропасницею купалися в цей день у річці, бо вода на Маковея вважається цілющою. До речі, другий, яблучний Спас, святкують 19 серпня.

Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно корисною від усіх хвороб. В цей день святили також колодязі та воду в річках. На Київщині цією водою кропили ожереди (копиці сіна), щоб уберегти їх від мишей, кропили бджіл, а також пили цю воду, вмивалися нею з метою очищення від усього лихого.

На Маковія святили також мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Ритуальною їжею в цей день були «шуліки» - печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Ця їжа досить смачна, особливо її люблять діти. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.

А ще у народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.

Від самого ранку сьогодні святково одягнені люди по всій Україні йдуть до церкви, щоб посвятити квіти, мак і воду. Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак за традицією розсівається  по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітають дівчатам у коси.

Зі святом  Вас, дорогі українці! Божого благословення всім нам та мирного неба!

Джерело

День апостолів Петра і Павла

У неділю, 12 липня, відзначається День Петра і Павла — одне з важливих свят у православному календарі. У цей день вшановують пам'ять святих апостолів Петра і Павла. Петро був свідком перших див Ісуса, очевидцем Преображення та хресних страждань Христа, Павло, який був спочатку гонителем християн, зустрівся вже із воскреслим Христом.

Обидва апостоли прийняли мученицьку смерть від рук язичників за поширення християнства. Ця дата - 12 липня (29 червня за старим стилем) - стала днем їхньої пам'яті. День апостолів Петра і Павла завершує собою Петрів піст (саме свято не входить в число днів цього посту).

Петра і Павла: традиції, що можна і не можна робити 

У цей день заведено було влаштовувати «гулянки Петрівки», водити хороводи. Вважається, що до цього дня необхідно навести лад у своєму домі. У день пам'яті апостолів не можна сваритися і лихословити. На свято Петра і Павла варто попросити вибачення і забути всі розбіжності з близькими людьми. День 12 липня потрібно присвятити духовним справам, читанню Біблії. Віряни традиційно йдуть на церковну службу. Під забороною — важка фізична праця. Шити, в'язати, вишивати й займатися рукоділлям у свято Петра і Павла також не можна. На Петра і Павла не укладають шлюби. Будь-яке православне свято не може обійтися без теплих і добрих вітальних слів. 
Джерело

10 цікавих фактів про свято Івана Купала

Івана Купала — традиційне східнослов’янське свято, присвячене літньому сонцестоянню, відзначають 7 липня. Хоч Івана Купала має язичницьке коріння, воно збігається з християнським святом Різдва Івана Предтечі і його сучасна назва походить від церковного імені Івана Хрестителя.

1. Найбільшим скарбом на Івана Купала є цвіт папороті. Той, хто знайде квітку, яка цвіте лиш одну мить, отримає неймовірну силу. Володар заповітної квітки розумітиме мову будь-якого створіння, зможе бачити заховані в землю скарби та матиме чудодійні можливості. Щодо цього висловилися вчені, та зауважили, що повір’я про цвіт папороті могла породити цікава особливість папоротевої рослини «страусове перо звичайне». Спороносні листки цієї папороті виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло, яке, за повір’ям, йде від квітки.

2. Біля купальського вогнища збиралося все село. Також у цю магічну ніч не можна вживати алкогольні напої. Вірять, що на тих, хто перехилить чарку, чекає доля алкоголіка.

3. Традиція стрибати через вогонь виникла неспроста. Такий ритуал — не розвага, а метод очищення та ворожіння. Крізь багаття проганяли худобу, аби вберегти її від мору, а матері спалювали сорочки хворих дітей, щоб ті швидше одужали. Пари, стрибаючи через вогонь, тримаються за руки, якщо руки розірвуться — пара не одружиться, якщо ж навпаки — буде жити разом довго та щасливо.

4. На Івана Купала не можна було спати, оскільки нечисть також не дрімає, а намагається шкодити людям та їхній домашній худобі. Люди всіляко захищалися від нечисті, зокрема розвішували в домівці та біля неї кропиву, любисток, полин, вербу та іншу зелень. Також розвішували дзеркала та навіть… подерті чоловічі штани.

5. Вважалося, що на Івана Купала будь-яка вода володіє цілющими властивостями. А тому, згідно з прикметами, заведено купатися, бо так можна позбутися недуг.

6. На Івана Купала дівчата збирали полин, оскільки вважали, що його бояться відьми та русалки. Полин носили на поясі, вплітали у вінки, встромляли у вікна будинків і воріт, щоб перегородити шлях відьмам.

7. Вважалось, що залишки купальського багаття мали магічну силу і могли покращити врожай та вберегти від злих сил. Вугілля та попіл зі святкового вогнища закопували в полі, а також приносили додому та в печі розводили нове багаття.

8. До купальського багаття були зобов’язані прийти всі жінки, а тих, які цього не робили, могли звинуватити у відьмацтві.

9. Цікавим фактом є також те, що купальське вогнище розпалювали «живим полум’ям», яке добували тертям. Багаття розпалювали після заходу сонця і дивились, щоб воно не згасло до світанку.

10. Хмиз та різноманітний непотріб для купальського вогнища збирали всім селом, а відмова в наданні матеріалів для багаття гостро засуджувалась односельцями та навіть вважалася гріхом.
Джерело

А ви знаєте, що 15 червня...

... починається багатоденний Петрів піст. Це  літній пост, який було встановлено на честь двох найбільш шанованих апостолів – Петра й Павла.У народі його ще називають Апостольським постом. Традиційно він починається через тиждень після Трійці.

А ось кінець цього поста завжди в один і той же день – 11 липня. 12 липня християни відзначають свято апостолів Петра і Павла. Саме ця дата і дала назви Петрову посту. У 2020 році піст триватиме 27 днів.

Заборони на Петрів піст

Цей пост не є дуже строгим, таким як Великий піст. Є пісні дні, в які заборонено вживати м'ясо і м'ясні страви, молоко і молочні продукти, а також яйця. Щосереди й щоп'ятниці не можна їсти рибу, а в інші дні – можна. Від алкоголю також потрібно відмовитися, але церква не забороняє вживання невеликої кількості вина у неділю та у свята. Щопонеділка можна їсти гарячу їжу, але без олії.

Крім обмежень в їжі, є й інші обмеження під час Петрового посту:

·         Відмова від галасливих застіль і відвідування розважальних заходів

·         Відмова від лихослів'я, сварок, конфліктів, заздрості та поганих думок

·         Обмежити перегляд телевізора, відмова від соціальних мереж

·         У Петрів піст не грають весілля

Джерело